A A A K K K
для людей із порушенням зору
Тячівська громада
Закарпатська область, Тячівський район

Коротка історична довідка про місто Тячів

Вперше Тячів згадується в історичних документах XIV століття. Повідомляється, що в 1329 році угорський король Карл І дав колоністам,  які переселились у Тячів, права і вольності. Подібні права отримували міста, які входили до Мароморошської жупи: Хуст, Вишково, Довге Поле, Сігет.

Пізніше, в дарчій грамоті короля Сігізмунда (1406 р.) зазначається, що Тячів входить до складу п'яти коронних міст і іменується як Тячев. В 1436 році король Сігізмунд наказав закріпити земельні ділянки цих міст за дворянами. Населення міста за складом було неоднорідним. Серед мешканців виділялись більш заможні, ремісники і біднота.

Місто платило данину, основний тягар якої лягав на плечі селян і ремісників, тому що дворяни уникали податків. Біднота не мирилася з таким становищем і виступала на боротьбу за свої права. Так, в 1514 році спалахнуло селянське повстання під проводом угорського героя Довжо Дьердья. 
Тячівці брали участь у національно-визвольній війні угорців проти свавілля королівської династії Габсбургів (1703-1711pp.). Після придушення повстання на місто було накладено контрибуцію, яку сплачували австрійцям на протязі двох років.

Економічний розвиток Тячева в XVIII столітті був незначним. В 1739 році в місті працювали три млини, які знаходилися у віданні магістрату. В 1779 році біля Тячева, під горою Керекгедь, починають добувати сіль. 

У XVIII столітті зростають феодальні повинності. Жителів Тячева змушують вивозити сіль і інші товари з Сігета в Хуст. Крім цього, тячівці часто страждали від стихійних лих. У цей час у місті проживало 10 дворянських родин (немеші), які користувалися значними пільгами.

У Тячеві двічі на рік, у серпні і вересні, відбувалися великі ярмарки, дозвіл на проведеннях яких місто здобуло у 1801році.

Тячів користувався правом самоврядування, мав свою печатку із зображенням орла. Адміністративним і судовим органом була рада або міська управа (магістрат), куди входили староста та радник. Староста очолював раду і здійснював судочинство. У 1787 р. в Тячеві проживало 1156 осіб. Були серед них і візники, які займалися транспортуванням солі, а також десятки кравців, кушнірів, шевців, гончарів. 

Зростання населення в місті відбувалося досить повільно. Так, у 1836 р. у Тячеві проживало 1814 чоловік. На той час тут діяла одна початкова школа. Інфраструктура міста дещо змінилася: з'явились нові будівлі, чистішими стали вулиці. Хоча медичного закладу так і не було. В 1875 р. церковно-парафіяльну і початкову школи відвідувало 190 дітей. Учителів  було всього троє.

З Тячевом пов'язані останні роки життя і творчості талановитого майстра пензля, живописця-реаліста, угорського митця Шімона Голлоші (1857 - 1918). 1 травня 1992 р. у місті встановлено бронзовий бюст Шімону Голлоші, виготовлений угорським скульптором Е.Товтом.
 У той же час місто розширюється, споруджується ряд нових будинків, які часом надто тіснилися один до одного, й це призводило до частих пожеж.

У 1919 році Закарпаття за Сен-Жерменським мирним договором увійшло до складу Чехословаччини.

Населення, крім землеробства, займалося вирощуванням племінної худоби і садівництвом. Яблука вивозили в Німеччину, Англію, Голландію, Швецію. Племінна худоба відправлялася в основному на чеські землі. 

У роки чехословацького періоду в Тячеві було відкрито місцеву школу з українською і чеською мовами навчання (180 учнів і 12 вчителів). В 1929 р. функціонували чотири початкові школи (320 учнів і 9 вчителів). В 30-ті роки діяла окружна шкільна бібліотека. Майже тридцять років (з 1910 по 1939 рр.) в Тячеві працював відомий закарпатський письменник

і педагог О.Маркуш.

З  1939 р. місто перебуває у складі Угорщини. А  23 жовтня 1944 році в Тячів увійшли радянські війська. Після встановлення радянської влади почалася перебудова сільського господарства. Від поміщиків і церкви було відібрано землі та розподілено між малоземельними та безземельними селянами. З 1945 по 1950 рр. відкрито медпункти, аптеку, райлікарню. Замість старих шкіл організовано три початкові (з українською і угорською мовами навчання), середню школу №1 і середню школу робітничої молоді з українською мовою навчання.

Після 1950 р. набувала розвитку промисловість. Так, консервний завод випускав 26 видів продукції, яка відправлялася в усі куточки СРСР. Працював цегельний завод з річним виробництвом 3 млн. штук цеглин. На те-риторії міста діяли хлібокомбінат, металозавод, маслозавод, будівельні організації.

На той час у місті функціонували поліклініка, пологовий будинок, 5 дитячих садків, три середні школи - з українською, російською та угорською мовами навчання, вечірня школа робітничої молоді, восьмирічна школа. В 1973 р. відкрито професійно-технічне училище, з 1955 р. діє дитяча музична школа. В 1957 р. починає працювати будинок культури, в 1946-1947 рр. відкриті районна та міська бібліотеки, а через рік – дитяча книгозбірня. Побудовано кінотеатр, тенісні корти, футбольні і волейбольні майданчики, стадіон.

Багато шкоди принесли жителям краю руйнівні повені у травні 1913р., восени 1937р. У травні 1970 р. вода прорвала дамбу і затопила місто. Тодішній рівень води відмічено на пам'ятнику з кам'яних брил загиблим трактористам неподалік від районної лікарні. У 1991 році, із здобуттям Незалежності України, місто Тячів увійшло до складу новоствореної держави. 
Історію Тячева продовжує писати сучасність. Якою вона буде, залежить від громади і її участі у житті міста. 

Тячів сучасний…

Місто Тячів виглядає велично. За часи Незалежності воно пройшло нелегкий шлях відновлення, розвитку і утвердження своєї самобутності.

Відбулися колосальні зміни у загальному вигляді та благоустрої територій.

Гармонійне поєднання архітектурно – історичних ансамблів та сучасних новобудов  надає йому особливого шарму.

Попри певні занепади соціально-економічного розвитку в часи становлення незалежності Тячів поступово розвивається, набуває рис сучасного європейського містечка. 

Тячів - місто районного підпорядкування, районний центр Закарпатської області. Розташоване на відстані 880 км від Києва та за 150 км від обласного центру - Ужгорода, біля кордону з Румунією.  Знаходиться в Хустській котловині на правому березі річки Тиса. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року Тячів віднесений до історичних населених місць України. Місто має свою символіку - Герб і прапор, розроблені центральним державним історичним архівом України м.Львова і затверджені рішенням XI сесії IV скликання Тячівської міської ради від 10.02.2004 року.

Територія міста становить 5,17 кв.км., населення багатонаціональне і станом на 1січня 2002 року складає 11339 чоловік. Основний контингент складають українці, близько 22% - угорці, 3% -  росіяни та інші. Через місто проходить автомобільна дорога республіканського значення "Мукачево - Рогатин" та залізничне сполучення "Львів -Солотвино".

Через те, що місто Тячів постійно потерпало від повеней, було вирішено розпочати спорудження водозахисної дамби. Тим більше, що паводки в листопаді 1998 року та березні 2001 року мали екстремальний характер. Будівництво розпочалося у 2000 році і проходило в три етапи. На сьогодні дамбу здано в експлуатацію, і таким чином місто захищене від можливих паводкових ситуацій. 

На окраїні Тячева можна побачити залишки залізного мосту через Тису. Його було підірвано в роки Другої світової війни, і в такому вигляді він простояв досі. Міст з’єднував Тячів із румунськими територіями, виконував важливу господарську функцію, об’єднував людей. Більше того, населений пункт на боці сусідньої Румунії має назву Малий Тячів. На сьогодні є надія  на відновлення цього мостового переходу. Проект його відбудови вже розглядається на рівні вищого керівництва нашої держави та був предметом розмови під час візиту у 2010 році делегації Представництва Європейського Союзу.  Прийнято спільне рішення про відбудову мосту, який з’єднує дві держави, зусиллями програми, що фінансуватиметься Європейським Союзом.

У 2000 році в Тячеві почав функціонувати ліцей гуманітарного та природничого профілю з угорською мовою навчання - профільний заклад для обдарованої молоді, збудований на кошти угорського фонду Іййеша. 

Всього за 10 років було випущено 312 учнів. З них 82% продовжили навчання у вищих навчальних закладах України та Угорщини. Найбільшою популярністю для випускників є УжНУ, ЗакДУ та Берегівський педагогічний інститут ім. Ф.Ракоці, але є декілька учнів, які навчаються у найпрестижніших вузах України та Угорщини. 

Наприкінці 2003 року розпочало свою роботу ТзОВ «Зеніт-текс» - перший інвестиційний проект, реалізований у  місті. В приміщенні колишнього заводу «Зеніт» представниками з Італії обладнано трикотажний та швейний цехи, де шиють жіночий  та чоловічий одяг - кофти, сорочки, штани, модні спідниці.

Виготовлена продукція експортується на світовий ринок. На сьогодні на підприємстві працює 168 чоловік. Можливе подальше розширення виробництва і працевлаштування більшої кількості людей. 

У 2004 році, з метою інформування населення про суспільно значущі події життєдіяльності міста та громади, засновано міську газету «Тячів». Для покращення роботи комунального господарства створено Тячівське міське комунальне підприємство «Міськжитлокомунгосп». 

У 2005 році введено в експлуатацію адміністративну будівлю Державної податкової інспекції у Тячівському районі, що стала справжньою окрасою міста. 

Прикордонне розташування населеного пункту сприяє вкладенню іноземних інвестицій та створенню спільних підприємств. Зокрема, за часи Незалежності у місті було відкрито чимало підприємств  малого та середнього бізнесу різних організаційно-правових форм та форм власності. Для прикладу, це українсько-угорське ТОВ „Авантекс-Україна” по виготовленню швейних виробів, українсько - білоруське ДП „Ламелла” по деревообробному та меблевому виробництву, приватні підприємства з деревообробки, виготовленню м’яких та корпусних меблів, опалювальних приладів, автотранспортне підприємство. 

У 2009 році в Тячеві відбулося офіційне відкриття заводу ТзОВ «Шкала – Енерджі» по виготовленню пеллетів – паливних гранул з відходів деревини. Старт даного виробництва є реалізацією важливого інвестиційного проекту, що має неабияке значення для розвитку економіки району. Про це свідчить хоча б той факт, що вартість обладнання, встановленого на заводі, оцінюється в 4,5 млн. євро. Загалом, це перша і найбільша угорська інвестиція в Україні, а також перше індустріальне фінансування за кордоном Угорського Банку Розвитку (МFВ). Свої капіталовкладення у створення підприємства також здійснили енергетична група ТОВ «Шкала» та ТзОВ «Шкала-Енерджі». Підприємство збудоване за новітніми інноваційними технологіями, які забезпечують нешкідливе для довкілля виробництво. 

У місті працюють міні-підприємства по виготовленню макаронних виробів, хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів тощо. Діють 4 фермерські господарства, в тому числі одне з найбільших і найсучасніших комплексів по відгодівлі свиней «Новий рівень-2006», де вирощується та переробляється продукція тваринництва. В місті працюють рекламні агентства «Позитив» та «Колібрі», охоронна фірма «Фараон», архітектурні підприємства «Т-АРХ», «Тячів-Проект», діє вантажно-митний термінал та інші суб’єкти підприємництва. 

В сфері малого підприємництва у місті зареєстровано понад 200 юридичних та 800 фізичних осіб-підприємців, 45% з яких - діючі, працюють підприємства споживчої кооперації.

Розташовано близько 140 об’єктів торгівлі різних типів, 40 об’єктів сфери побуту, розширюється мережа побутового обслуговування населення та сфери послуг. В цілому, функціонують п’ять ринків. Діють громадські об’єднання підприємців та фонди розвитку підприємництва, аудиторська фірма. Працюють п’ять автозаправних станцій та одна газова. Для гостей міста та туристів відкрито нові приватні готельно-ресторанні комплекси «Оксана», «Тиса», «Феєрія», «Серпанок», «Світлиця» та інші.

Для встановлення належного громадського порядку та посилення боротьби із злочинністю в  місті встановлено систему відео-спостереження. На площах та вулицях міста вмонтовано 31 відеокамеру, які значно полегшують роботу правоохоронців.

У 2008 році відновлено роботу міського кінотеатру ім.Т.Шевченка, який знаходився у занедбаному стані впродовж останніх 10 років. Було проведено реконструкцію закладу. Його оснащено спеціалізованим обладнанням: сучасною системою стереозвуку, широкоформатним екраном, встановлено 150 крісел. Відтак, всі бажаючі мають можливість відвідати кінотеатр і насолодитися сучасним широкомасштабним кіно.
З 2006 року і по теперішній час пріоритетним напрямком діяльності місцевої влади є проведення благоустрою та облаштування територій.  Поставлено  за мету зробити все можливе для компактного і комфортного проживання тут мешканців.  

Не менш важливою умовою є чистота та зовнішній вигляд вулиць, адже їх естетична привабливість налаштовує на позитивні емоції і створює відповідний настрій. Однак, благоустрій території міста спрямований не лишень на забезпечення належного санітарного порядку навколишнього середовища, створення належних  умов для проживання,  діяльності та відпочинку громадян і гостей нашого міста, а й для покращення його загального вигляду. Йдеться про облаштування територій громадського значення – площ, парку, скверів, ринків, вулиць тощо. 

Першочергово було прийнято рішення про впорядкування центральної частини райцентру. Спочатку облаштовано площу Туряниці, де замінено бруківку, встановлено лавиці.  І дуже скоро ця територія стала окрасою міста.  Надалі вражаючі зміни торкнулися іншого просторого  куточка  –  скверу імені Голлоші.  У короткий термін територію  реставровано, а для приємного відпочинку тут встановлено нові лавиці. Подібну реконструкцію проведено у скверику, де встановлено погруддя Л. Кошута.

Також вражає своїм естетичним виглядом центральна площа Незалежності перед  адмінбудинком  райдержадміністрації. Наведення ладу на згаданій території – спільна справа, до якої представники влади – міська та районна рада, райдержадміністрація поставилися з особливою увагою. Адже центральна площа - це  те місце, де, зазвичай, відбуваються урочистості, і куди обов’язково навідуються гості, часто – для фотографування на згадку про Тячів. 

Приведено до ладу територію навпроти райспоживспілки, до замінено дорожнє покриття та облаштовано клумби.

Продовженням робіт на цій ділянці  є   реконструкція  міського фонтану, який у 80-их роках функціонував усього декілька місяців. Фонтан відроджено завдяки спільним зусиллям керівництва міської, районної ради та райдержадміністрації. На площі біля фонтану замінено дорожнє покриття на нову бруківку, тут вже розбито клумби для зелених насаджень. 2 жовтня 2010 року відбулося урочисте відкриття фонтану та прилеглої території, які  стали прекрасним місцем для проведення дозвілля.

Оскільки проблемним питанням в Тячеві залишається паркування автотранспорту, то на згаданих площах міста облаштовано  невеликі стоянки для машин. За рахунок реалізації інвестиційного проекту проведені реконструкція водопровідної та каналізаційної мережі по вул. Голлоші та Пушкіна, роботи по прокладанню дорожнього покриття даних вулиць.

Замінено зношені водопровідні мережі до мікрорайонів багатоповерхових житлових будинків по вул. Незалежності (Леніна), 48-54, Шапошнікова, 2-4, Вайди, 9-11, здійснено капітальний ремонт покрівель багатоповерхових будинків по вулицях Незалежності та Вайди, змонтовано нове вуличне освітлення по вулицях І.Франка, Комсомольській та Кошута. Завершено роботи по облаштуванню кругового руху на перехресті вулиць Незалежності, Шапошнікова, Толстого.

Звісно, без такої важливої позиції у рамках благоустрою, як озеленення,  Тячів не набув би такого привабливого вигляду. А загалом, було вирішено  кардинально змінити обличчя міста в плані зелених насаджень.  Найперше,  проведено санітарну вирубку дерев, які вже віджили свій вік і за висновками відповідних служб несли загрозу навколишньому середовищу. Надалі прийнято рішення на місці зрубаних і загалом на інших територіях проводити озеленення з декоративних дерев та кущів, які гарно вписуються в пейзаж міста. Таким чином, на клумбах та поблизу лавиць почали рости ялини, папороть, багаторічні квіти тощо. Також було ініційовано насадження алей з різного виду рослин – мигдалевого дерева, сакур, черешень, дуба тощо.

 

Посадку молодих саджанців здійснено і в інших частинах міста, в тому числі і на придорожніх смугах, у парку та сквериках, прибудинкових територіях, у громадських місцях, на вулицях, в окремих мікрорайонах, тощо. 
  У той же час продовжено реконструкцію площі Пам’яті. На цій території також  замінено дорожнє покриття – його вимощено комбінованою плиткою. Щоб площа набула гарного естетичного вигляду, вирішено, у симетричному порядку з уже наявними, розмістити нові пам’ятні споруди.

Зокрема, ще у 2006 році виникло питання відродження історичної пам’ятки Тячева –  монументу тячівцям, які загинули у Першій та Другій світових війнах. Водночас мова йшла про те, щоб  визначну  пам’ятку було відновлено на історичному місці, у її первозданному вигляді, із додатковим доповненням. У 2010 році пам’ятник було встановлено і освячено.

Загалом, Тячів є історичним і багатим на різні пам’ятки містом. Протягом тривалого часу в Тячеві працював угорський художник Шімон Голлоші. Шедеври, які він написав, проживаючи  тут, зараз експонуються в Національній галереї Будапешта. На будинку, де жив Ш.Голлоші, встановлена меморіальна дошка з написом  українською та угорською мовами. У 1992 році було відкрито бронзовий бюст Ш.Голлоші, встановлений у  міському скверику.  

Також у місті увіковічнюють історичні події визначні пам’ятки: пам’ятник Т.Г.Шевченка, погруддя С.Вайди та  Л.Кошута, обеліск воїнам-визволителям. Збережено пам’ятник  з кам’яних  брил, на якому відмічено рівень води  у центрі міста  під час паводку 1970 року.

Пам’ятки історії, зодчества й духовності Тячева є, втіленням його неповторності та краси.

У самому центрі – височіє реформаторська церква, яка є своєрідною візиткою й справжньою окрасою міста. Храм споруджено у  XIІІ столітті, але потім він неодноразово перебудовувався (1402, 1748, 1810 рр.).  Від ХІІІ століття в храмі збереглися стіни на всю висоту та два вікна-щілини в глибоких нішах.  До унікальних історичних  цінностей, які має храм, належать: древня кесонова стеля з поліхромією 1748 р., годинник на башті, старовинні дзвони та величний орган, а також дві стели з іменами загиблих в обох світових війнах.

До 1944 р. у храмі знаходилася найбагатша бібліотека Мараморощини.  На стінах усередині церкви є дві гранітні плити, тут увіковічнені імена вірників, що загинули у першій та другій світових війнах. В кутку - велике полотнище, датоване 1905 роком, прапор угорського національного визвольного руху, очолюваного Лойошом Кошутом, яке вірники знайшли у 1997 році на горищі церкви.  В 1995 році при храмі збудовано фару. Варто відмітити, що кожного року цю архітектурно-історичну пам'ятку міста відвідують тисячі  туристів  з усіх куточків світу  - Угорщини, Німеччини, Швейцарії. 

Загалом, у місті компактно проживають представники багатьох релігійних конфесій. З давніх часів тут діє римо-католицька церква Святого Стефана, фасад якої нещодавно оновлено. А також греко-католицька церква Успення Пресвятої Богородиці, Свято-Володимирський собор (храм Святого Володимира). Споруджено капличку Зарваницької Божої Матері для греко-католиків,  добудовується великий православний храм Святого Володимира та православна Покровська церква.

Поблизу міського стадіону ім. Л.Бийреша розпочато зведення сучасного спортивного комплексу «Агропарк», аналогів якому немає на Закарпатті.  В ньому заплановано розміщення басейну  та інших кімнат  для занять спортом та проведення дозвілля -  джакузі, солярій, сауна, косметичний салон, фітнес-клуб та зал для тренувань з баскетболу, тенісу, а також кімнати відпочинку  тощо.  Свої інвестиції  в даний проект вкладає чеська будівельна фірма «Мар шафран».

У 2008 році поблизу міста введено в експлуатацію сучасний торговий комплекс «Барва». Поруч – декілька модернізованих автозаправочних станцій. 

16  жовтня 2009 року у місті Тячів відбулося урочисте відкриття молодіжного відділення «Парасолька» Вільшанського дитячого будинку-інтернату для осіб із обмеженими фізичними можливостями.  Це інвестиційний проект швейцарців, основним завданням якого є інтеграція осіб з фізичними вадами у суспільство, через розвиток у них фізичної активності та працездатності.  

Активне спортивне життя міста забезпечує інфраструктура спортивних споруд: дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ), оновлений міський стадіон ім.Л.Бийреша, зал греко-римської боротьби, тенісні корти в міському парку, волейбольні та баскетбольний майданчики, міні-футбольне поле зі штучним та асфальтовим покриттям.

Будується комплексний критий басейн по вулиці Польовій та розроблено проектно-кошторсну документацію на будівництво критого спортивного комплексу по вул.Вайди. 

Вже не одне десятиріччя на потужних крилах майстерності й професіоналізму підкорюють переможні висоти спорту вихованці відділення греко-римської боротьби Тячівської ДЮСШ.

Здобуті перемоги юних борців  піднімають  Тячів на почесний п’єдестал всеукраїнського й світового визнання.  Рік за роком спортивні традиції  щедро примножуються. І це викликає шанобливу гордість у кожного патріота невеличкого містечка. Власне, розширюючи життєпис тячівського спорту, відроджується його історія, яка зберігається у незабутній пам’яті й добрих справах людей, котрі жили в натхненному спортивному ритмі. Таким чином у Тячеві започатковано і проводяться футбольний турніри: пам’яті Л. Бийреша,  Золтана Мечея,  Івана Тарасова. 

Щорічно відзначається День міста Тячів. Це свято –  утвердження історичної пам’яті, примноження традицій, укріплення добросусідських відносин, підсумок досягнень і здобутків в соціально-економічному розвитку і, водночас - єднання тячівців у родинному колі. День міста відображає високу культуру і духовність, щедру гостинність і доброзичливість жителів міста, велику організаторську спроможність міської влади і її бажання працювати для блага громади. Увазі мешканців і багаточисельних гостей представляється різноманітна програма зі спортивними і культурними заходами, масовими дійствами.

Сповна віддаватись улюбленій справі, вбачаючи в ній сенс життя, робити посильний внесок у розвиток і процвітання, прищеплювати любов до неї своїм нащадкам і вихованцям – означає бути справжнім професіоналом та істинним патріотом своєї маленької батьківщини. А наше місто  славиться талановитими і працьовитими людьми, щоденна діяльність яких заслуговує на визнання. Тому міською радою започатковано добру традицію – відзначення на День міста почесних громадян Тячева, що є знаковою і радісною подією в його літописі.

На сьогодні почесними громадянами міста Тячів є: КАЙЛА Іван Іванович (завідуючий хірургічним відділенням Тячівської районної лікарні), МЕЧЕЙ Золтан Золтанович /посмертно/ (колишній міський голова Тячева), ТАЛАПКО Степан  Андрійович, вчитель фізичної культури Тячівської загальноосвітньої школи №1 ім.В.Гренджі-.Донського, спортивний директор громадської організації "Спортивний клуб "Тячів", ОЛЕЧКО Тарас Миколайович, голова наглядової ради ТОВ "АНТАРЕС" (м.Київ), Майстер спорту міжнародного класу, Президент Федерації сквошу України, БОЛДИЖАР Йосип Юрійович, старший тренер з греко-римської боротьби Тячівської дитячо-юнацької школи (ДЮСШ), заступник голови правління громадської організації "Тячівська районна федерація греко-римської боротьби", МИКУЛЯК Василь Васильович, голова благодійного фонду «"КАРІТАС" "Любов і Милосердя"»,  АМБРУШ Павло Олександрович, директор Тячівського ліцею інтернатного типу з угорською мовою навчання, БЕДЕЙ Микола Іванович, пенсіонер, колишній міський голова Тячева, АЛЕЧКО Марія Михайлівна /посмертно/, Герой Соціалістичної Праці.

Відрадно, що громадськість Тячева багата на талановитих і шанованих людей, із невгасаючою іскоркою любові до обраної справи. Про їх фаховий рівень та безпосередню участь в процесі розвитку різних галузей нерідко говорить саме ім'я. До таких професіоналів справедливо можна віднести добре знану не лише в нашому краї, а й за його межами, шановану особистість, у минулому досвідченого лікаря-хірурга та уролога, нині ж поважну довгожительку Тячева О.П.Бендюкевич , молодого і перспективного художника та скульптора К.Цуберу, проректора Миколаївського інституту Л.Г.Свєшнікову, доктора медичних наук О.В.Серьогіна, доктора медичних наук та головного лікаря шостої клінічної лікарні м. Києва В.В.Крижевського,  дипломата, Посла Угорщини в Латвії А.Є.Жупик, доктора медичних наук О.І.Плиску, авіаконструктора О.Г.Ісаака, дипломата та консула В.В.Ороса, засновника тячівського футболу Л.Л.Бийреша, заступника директора Донецького інституту метрології та стандартизації М.Д.Лукач та багато-багато інших.

Великим творчим потенціалом, новим підходом у роботі місцевого самоврядування є ділове партнерство з містами – побратимами. Саме такі  відносини надають найкращу можливість для спілкування та розвитку громад в економічній, соціальній, культурній сферах, обміну досвідом роботи рад тощо.  Таким чином, місто Тячів уклало угоди з містами: Буча (Київська область), Нодькалло (Угорщина),  Негрешть-Оаш (Румунія), Ясберень (Угорщина), Бардієво (Словакія), Боктоловрантгазо, Вац та Балмазуйварош (Угорщина). Співробітництво, яке існує між містами, допомагає запозичити нове та запровадити його в практику роботи,  сприяє зміцненню економічних, соціальних і культурних зв’язків. Відбувається обмін делегаціями по вивченню досвіду з питань комунальної власності, освіти, культури, медицини, благоустрою, сфер соціального і економічного напрямку тощо. Виявляючи волю громад міст до тісного та довгострокового співробітництва, 27 вересня 2009 року, на День міста Тячів,  між містами-побратимами було укладено Меморандум про співпрацю. 

Міські голови за 25 років Незалежності України
«Імена і справи у пам’яті людській…»

МІЛЬОВИЧ
Василь Михайлович - міський голова з 1989 року – по 1994 роки
МЕЧЕЙ
Золтан  Золтанович - міський голова з 1994 року – по грудень 1995 року
МАКАР
Нестор Васильович - міський голова з 1996 року – по квітень 2002 року
ФІЛІП Степан Миколайович – міський голова з квітня 2002 року – по квітень 2006 року КОВАЧ Іван Іванович – міський голова з квітня 2006 – по теперішній час

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи переглядаєте ви YouTube -канал Тячівської громади?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь