КОМПЛЕКСНА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ

ЗАВАНТАЖИТИ

Містобудівний уклад та характер архітектурного середовища чи не кожного історичного поселення і м. Тячева в тому числі, визначають такі стабільні чинники:

- збереженість усіх архітектурних домінант;

- збереженість історичної житлової забудови із традиційними регіональними

рисами;

- типологічна неоднорідність архітектурного середовища історичного поселення;

При аналізі середовища історичного ядра міста в його теперішньому стані слід вказати на такі його характерні риси та особливості:

- збережені поодинокі пам’ятки;

- задовільний ступінь збереженості історичного розпланування;

- виразність панорам і силуету історичного центру.

- природній ландшафт- доповнення до архітектурного образу міста, як загальноміська природня домінанта високого ступеню збереженості і силуетної виразності в міських панорамах.

3.1. УЗАГАЛЬНЕНА ОЦІНКА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ М. ТЯЧЕВА.

Тячів – місто незначних розмірів, що зберегло завдяки цьому органічний зв’язок з природним оточенням. З порівняно незначної кількості якісної та стилевої рядової забудови збереглись визначні памʼятки та щойно виявлені об’єкти монументального будівництва, що виділяються своїми формами та сконцентровані в історичному центрі.

Передмістя значною мірою зберегли характер традиційного середовища передовсім завдяки щільному розташуванню садиб на вузьких від фронту та видовжених вглибину ділянках – характерної риси забудови передгір’я. Характер цієї забудови позначений традиційними регіональнимиі ознаки, хоч їх все частіше доводиться відчитувати, проникаючи уявою крізь оболонку модних «євроматеріалів».

Узагальнюючи. Можна сказати, що місто значною мірою зберегло свою неповторність та традиційних характер історичного середовища та пейзажно-видову структуру. За умови цілеспрямованої діяльності на відтворення автентичних ознак середовища місту цілком реально збергти існуючий та частково відтворити історичний вигляд та неповторну атмосферу гірського міста. Для цього необхідно доцільно регламентувати масштабність та просторові характеристики міської забудови.

На території міста Тячева розташовано два об’єкти, взятих на облік нерухомих об’єктів культурної спадщини України, а саме –одна пам’ятка архітектури національного значення і одна пам’ятка історії місцевого значення.

В процесі роботи над історико-архітектурним опорним планом проведено фотофіксацію та інвентаризацію існуючих пам’яток, а також фотофіксацію та інвентаризацію історичної забудови, внаслідок чого виявлено ще двадцять архітектурних, один мистецький та три історичних об’єктів, які пропонуються до взяття на державний облік як щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

В узагальнену оцінку нерухомого об’єкта культурної спадщини, пропонованого до взяття на державний облік як щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, входить оцінка з історичної, архітектурно-художньої, естетичної, мистецької, містобудівельної вартості, а також приймається до уваги технічний стан і зовнішній вигляд об’єкта.

3.1.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ВИДАМИ ТА СТУПЕНЕМ ЦІННОСТІ.

І. Об'єкти культурної спадщини, що пропоновані до взяття на облік як щойно виявлені об’єкти: - об'єкти архітектури; - об'єкти історії; -об'єкти монументального мистецтва.

Виявлення об'єктів культурної спадщини включає: натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію. Виявлення об'єктів культурної спадщини відбувається шляхом здійснення науково-дослідних та пошукових робіт (натурних обстежень, історико-архівних і бібліографічних досліджень, фотофіксації), розробки науково-проектної документації.

IІ. Історична значна - будинки і споруди, що мають чималу художню цінність і є характерними для даного історичного населеного місця. Вони належать до характерних зразків своєї епохи і поряд з пам’ятками архітектури відіграють визначальну роль у традиційному міському середовищі.

Значні історичні будівлі та традиційна історична забудова, що дійшла до нашого часу, сконцентрована у центральній історичній частині міста, та перебуває, здебільшого, у неналежному технічному стані.

Архітектурні об’єкти. що належать до категорії значних історичних будівель, представлені на креслениках і в ілюстративний частині даної роботи. Окремим умовним знаком на кресленні «Історико-архітектурний опорний план» позначено забудову з характерними регіональними рисами, якими відзначаються значні і рядові історичні будівлі.

ІІІ. Історична рядова забудова –масова забудова історичної частини населеного місця, що фіксує історичне розпланування і за своїм масштабом і архітектурою є органічною складовою історичного середовища. Вона не має самостійної художньої цінності, але разом з пам’ятками і значними історичними будівлями складає цілісні містобудівні утворення.

Окремим умовним знаком на кресленні «Історико-архітектурний опорний план» позначено забудову з характерними регіональними рисами, якими відзначаються і значні, і рядові історичні будівлі.

3.2. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ, ОБЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ.

На даний час в адміністративних межах міста Тячева історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та об’єкти природно-заповідного фонду не значаться.

1. АНАЛІЗ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ЩО Є ДІЮЧИМИ НА ЧАС СКЛАДАННЯ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНУ.

На даний час на території міста Тячева зони охорони пам'яток культурної спадщини не встановлювалися.

3.4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИТСТИКА ІСТОРИЧНОГО АРЕАЛУ МІСТА.

Визначення меж історичного ареалу проводилось згідно з Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (Постанова Кабміну України від 13.03.2002 р. № 318).

Підставою для визначення меж історичного ареалу мТячева були картографічні матеріали, затверджені та щойно виявлені об’єкти історії, архітектури та містобудування, історично сформоване планування та забудова. Місто Тячів занесене до Списку історичних населених місць України.

Межі історичного ареалу охопили територію історичного середмістя з ринковою площею та збережені фрагменти історичнх передмість.

3.4.1. ОПИС ВИЗНАЧЕНИХ МЕЖ ІСТОРИЧНОГО АРЕАЛУ.

Межа історичного ареалу міста визначається такими орієнтирами:

-від містка через потік на перетині вулиць Шевченка і Армійської, вулицею Армійською до вул. Кошута, останньою до перетину її з вул. Гагаріна; вул. Гагаріна до вул. Княгині Ольги; останньою до перетину її з вул. Лазівською, останньою до перетину її з вул. Промисловою, останньою до східної межі православного кладовища; східною межею кладовища, а далі вздовж струмка Голубий Дунай до тильних північних меж забудови на вул. Незалежності; тильними межами присадиб на вул. Незалежності до межі між ділянками №149 і №151; вздовж цієї межі, а далі, перетнувши проїжджу частину вул. Незалежності, до роздоріжжя вулиць Толстого і Річної; далі вздовж межі між №2 і №4 на вул. Річній до вул. Дзєржинського; останньою до вул. Шапошнікова, нею до вул. Незалежності; вулицею Незалежності до міжбудинкового проходу повз західний фасад райвиконкому, міжбудинковим проходом в південно-західному напрямку до вул. Ш. Голлоші; цією вулицею до вул. Нересенської, а далі вул. Пушкіна до перетину її з вул.

Ринковою, останньою до вул. Незалежності, вулицею Незалежності до вул Шевченка, далі міжбудинковим проходом між східною огородженою межею присадиби №1 на вул. Шевченка і будинками №6а і №4 на вул. Незалежності, а далі по ходу межею між присадибами на вул. Пушкіна до вул. Пушкіна, останньою до вул. Радянської, нею до роздоріжжя з вул. О. Деяка; вулицею О. Деяка до межі між №18 і №16 на цій вулиці; межею між №18 і №16, а далі тильними межами забудови вул. О.Деяка до вул. Шевченка; вул. Шевченка до містка через потік, до вулиці Армійської, до вихідної точки.

Територія історичного ареалу міста становить 112,0 га.

3.4.2. РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ ІСТОРИЧНОГО АРЕАЛУ.

Режими використання у межах історичного ареалу визначаються режимами використання територій зон охорони пам’яток, розташованих на території ареалу.

Будівельна діяльність на території історичного ареалу повинна бути спрямована на підтримання та регенерацію історичного середовища, відтворення втрачених цінних містоформуючих та архітектурно–просторових елементів, спадкоємного формування забудови на ділянках, що в процесі історичного розвитку не набули завершеного архітектурно-просторового вигляду. Пріоритетним напрямком містобудівельної діяльності є збереження традиційного характеру середовища, охорона і раціональне використання розташованих у його межах пам’яток і об’єктів культурної спадщини, збереження містоформуючої ролі культурної спадщини.

Частина території історичного ареалу , а саме території пам’яток та їх охоронних зон, належать до земель історико-культурного призначення.

– На території історичного ареалу гранична висота нових будівель і споруд регламетується висотою, вказаною в режимах охоронних зон, які встановлені на території історичного ареалу.

-Відхилення від встановленої вище граничної висоти нових будівель і споруд у бік збільшення висоти та габаритів допускається тільки на підставі всебічного композиційного обгрунтування рішення та уточнюється під час погодження документації на будівництво конкретного об’єкта.

На території історичного ареалу має забезпечуватись охорона природного та переважно природного оточення пам’яток. Це передбачає збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей пов’язаного з пам’ятками ландшафту, ліквідацію чи візуальну нейтралізацію будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт.

Заходи щодо збереження ландшафту повинні забезпечувати охорону особливостей рельєфу і відтворення їх історичного вигляду, збереження візуальних зв’язків пам’яток з природним та переважно природним оточенням.

На території історичного ареалу забезпечується збереження, консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам’яток культурної спадщини.

-В межах визначеного історичного ареалу забезпечується збереження сталої просторово-планувальної системи, червоних ліній забудови, форм благоустрою.

На ділянках з деградованою забудовою має бути проведена ревалоризація та реставрація на підставі проектної документації, погодженої центральним органом у сфері охорони культурної спадщини.

- Об’єкти нового будівництва слід розміщувати замість втрачених і нецінних споруд з дотриманням обмежень щодо поверховості, габаритів у плані, масштабу членувань і та ін.

- «Програми та проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, що здійснюються без зміни об’ємно-просторових характеристик) в історичних ареалах населених місць розробляється та погоджується центральним органом у сфері охорони культурної спадщини з урахуванням вимог, що викладені у затвердженому в установленому законом порядку Історико-архітектурному опорному плані.» (Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 92 від 21.02.2018).

- При опрацюванні проектів реконструкції забудови в межах історичного ареалу слід керуватись принциповими історичними характеристиками формування забудови.

Так для забудови колишнього середмістя характерним було блокування та висока щільність забудови. Висотні парамерти нової та реконструйованої забудови (в залежності від режиму зони - 12м та 15м до гребеня даху багатоповерхової забудови та 10 м-садибної) чітко регламентовані в режимах використання зон охорони в Проектно-регулятивному Розділі 4. (Див. Пояснювальна записка, стор. 16,18,20,22).

Натомість забудова колишніх передмість характерна садибним характером забудови із відступом від лицевих ліній ділянки, а у випадку якщо фасади будинків розташовані на лицевій лінії вуличного простору - розташуванням будинків із розривами між ними.

- Програми та проектна документація на містобудівні, архітектурні та ландшафтні перетворення, меліоративні, шляхові та земляні роботи в історичному ареалі погоджуються центральним органом у сфері охорони культурної спадщини, а так як межі історичного ареалу співпадають з межами зони охорони археологічного культурного шару, то всі будівельні і земляні роботи повинні проводитись під наглядом археологічної служби на підставі дозволу центрального органу охорони культурної спадщини (Мінкультури).

3.4.3. ПЕРЕЛІК НЕРУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ТА

ІСТОРИЧНОЇ ЗАБУДОВИ, РОЗТАШОВАНИИХ НА ТЕРИТОРІЇ

ІСТОРИЧНОГО АРЕАЛУ М. ТЯЧЕВА.

ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Реформатський костел (мур.), ХІІІ-XVІІІ ст., вул. Незалежності;

пам. архітектури національного значення; ох. №200.

Постанова КМ УРСР від 23.04.1956р. № 320.

ЗНАЧНІ ІСТОРИЧНІ ОБ'ЄКТИ, ЗАПОНОВАНІ ДО ВЗЯТТЯ НА ОБЛІК

ОБ'ЄКТИ АРХІТЕКТУРИ

1 . Вілла, 1920-1930-і рр., вул. Гагаріна, 8.

Греко-католицька церква Успення Пресвятої Богородиці (мур.),

1852-1889рр., вул. Кошута, 97.

3. Житловий будинок, 1882р., вул. Кошута, 101.

4. Садиба (дер.), кін. ХІХст., вул. Незалежності, 7.

5. Синагога, 1904р., вул. Незалежності, 13.

6. Адміністративний будинок, кін. ХІХст, вул. Незалежності, 15. .

7. Житлово- торговий будинок, кін. ХІХ-поч.ХХст., вул. Незалежності, 20.

8. Житлово- торговий будинок, поч.ХХст., вул. Незалежності, 22.

9. Житлово- торговий будинок, кін. ХІХ-поч.ХХст., вул. Незалежності, 24.

10. Готель «Корона», кін. ХІХ-поч.ХХст., вул. Незалежності, 26-28.

11. Адміністративний будинок, перша пол. ХІХст., вул. Незалежності, 27.

12. Адміністративний будинок, сер. ХІХст.,вул. Незалежності, 47.

13. Садиба (дер.), кін. ХІХст., вул. Незалежності, 99.

14. Житлово- торговий будинок, кін. ХІХст., пл. Незалежності, 2.

15. Римо-католицький костел Св. Іштвана (Стефана), 1780р., пл. Незалежності, 4.

16. Лютеранський парафіальний будинок, кін.XVIIIст., реконстр. кін. ХХст.,

пл. Незалежності, 5.

17. Адміністративний будинок, 1930-ї рр., вул. Нересенська, 1.

18. Адміністративний будинок, кін. ХІХ-поч.ХХст., вул. Нересенська, 2.

19. Вілла, кін. ХІХ- поч.ХХст., вул. Пушкіна, 2.

20. Будинок Міської ради, поч.ХХст., вул. Шевченка, 2.

ОБ'ЄКТИ ІСТОРІЇ:

1. Дільниця старого християнського кладовища, ХVІІІ- ХХ ст., вул. Лазівська.

ОБ'ЄКТИ МОНУМЕНТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА:

1. Пам'ятник Лайошу Кошуту, угорському державному діячеві, революціонеру, прем'єр-міністру і правитель-президенту Угорщини в період Угорської революції 1848 — 1849, національному герою Угорщини, кін. ХІХ-поч.ХХст., вул. Кошута.

ІСТОРИЧНА ЗНАЧНА ЗАБУДОВА.

1. Вул. Арміївська, 1, житловий будинок, кін.ХІХ-поч. ХХст.

2. Вул. Ю. Гагаріна, 7, житловий будинок, 20-30 рр. ХХст.

3. Вул. Ю. Гагаріна, 12, житловий будинок, поч. ХХст.

4. Вул. Ю. Гагаріна, 10, кінотеатр, 20-30 рр. ХХст.

5. Вул. Л. Кошута, 30, житловий будинок, кін.ХІХ-поч. ХХст.

6. Вул. Л. Кошута, 32, садиба, кін.ХІХ-поч. ХХст..

7. Вул. Л Кошута, 52, житлов-торговий будинок, поч. ХХст

8. Вул. Л. Кошута, 103, житловий будинок, поч. ХХст.

9. Вул. Л. Кошута, 105, житловий будинок, поч. ХХст.

10. Вул. Незалежності, 3, адміністративний будинок , 20-30 рр. ХХст.

11. Вул. Незалежності, 49, військомат, др. пол. ХІХст.