м.Тячів

       Місто Тячів було засновано у середині XIII ст., хоча люди тут жили значно раніше. Зокрема, 1967 р. біля консервного заводу виявлено рештки поселення І-ІІ століть н. е., матеріальна культура якого є продовженням місцевих традицій куштановицької культури (VI-ПІ століття до н.е.). В документах різних історичних часів можна знайти посилання на назву міста у цій місцевості, що за фонетичним складом дуже нагадують сучасну назву. Найвідоміші з них це: Thechew (1336), Techew (1406), Teczyo (1453), Thewche (1459), Tetso (1851). Знаходили і інші назви: Tetz, Tehez, Tetzo, Tyacsiv, Tyacsevo, Tecsev.

 - 1329 p. король Карл Роберт відніс населені пункти Тячів, Вишкове, Хуст, Довге Поле і Сігет до розряду «королівських» (коронованих) міст. Населення яких мало особливі привілеї;

 - 1406 і 1453 р. Королівські грамоти знову засвідчують приналежність Тячева до коронних міст і підтверджували віль­ності й привілеї його жителів.

 - 1504 р. привілеї мешканців цих міст були дещо доповнені і розширені у зв’язку з тим, що під час воєн з Туреччиною ці землі було спустошено васалами султана. Однак відомо що дворяни й бідніші міщани Тячева які брали участь у повстанні селян під керівництвом Д. Дожі. Після того як їх виступ було придушено, вони були обкладені спеціальною даниною.

 - 1551 р. Цього року всі мешканці міста отримали право вільно використовувати землю, випасати худобу у королівських лісах, ловити рибу в річках, вести торгівлю без сплачування мита. Але в той самий час вони були зобов’язані постачати провіантом гарнізон який був розташований у Хустського замку, сплавляти сіно до Вилока на власних човнах, давати казні овець.

 - 1629 р. мешканці Тячева пере­возили вино з села Шеркез (сучасна територія Угорщини), доставляли вантажі солі, ремонтували замок. Мешканці міста  страждали не лише від свавілля комен­дантів замку, ай від грабежів, які чинило австрійське військо, розквартироване на Мармарощині.

 - 1685-1686 р. шкода заподіяна австрійськими солдатами жителям Тячева, становила 9589 форинтів. Відомо що солдати забирали зерно, худобу, сіно, одяг. Крав­ці і шевці змушені були безплатно працювати на військо, а міщани перевозити вій­ськові вантажі.

 - 1701р. Тячів користувався правом самоврядування, мав свою печатку із зображенням орла;

 - 1703-1711 р. тячівці брали участь у війні Ф.Ракоці. Поблизу міста діяли так звані гуцульські загони, ватажками яких були О. Микуляк, Г. Пинтя, Ф. Бойко та інші. Про їх діяльність один з повстанців - Іван Теренчук - у серпні 1703 р. на суді розповідав: «Напалисьмо на маєтки тячівських панів. Було нас 250 чоловік. Напавши, ми позабирали від них все, що могли, і понесли в Бескиди». 1705 р. у визвольну армію з Тячева пішло 100 чоловік, а ще через три роки місто послало в загони куруців 45 рекрутів і виплатило їм платню за 2 місяці наперед, забезпечило їх одягом і зброєю. В рядах повстанців перебували І. Федір, С. Дебрецені, М. Банкі, А. Касов, М. Нодь та інші. Міські власті звільнили від по­датків ті сім’ї, члени яких знаходились у національно-визвольній армії, за що піз­ніше були жорстоко покарані Габсбургами.

 -  1870-х р. у Тячеві інтенсивно почало розвиватися садівництво. Звідси вивозились яблука не тільки у сусідні комітати, але й далеко за межі Угорщини, і передусім у Німеччину.

 - 1889 р. тут виникла ощадкаса, згодом - торговельний банк

 - 1909 р. утворена и центральна ощадкаса.

 - 1904 року. Шімон Голлоші разом з своїми учнями, серед яких було немало і російських художників, виїжджав із Мюнхена на малювання етюдів у Тячів

 - 1914 р. він пере­ніс сюди і свою майстерню, де написав ряд картин, що експонуються в Націоналі лій галереї м. Будапешта. Напередодні та в роки першої світової війни у місті по­бували українські та російські художники М. Фаворський, О. Тихомиров, К. Зефиров, О. Могилевський, К. Корбут, О. Браз. Разом з ними дружньо працювали польські, швейцарські, німецькі, французькі митці. Майстерня Ш. Голлоші знаходилася на лівому березі Тиси, біля підніжжя гори Нересені.

 - 1919 р. в Тячеві обрали міську Раду и складі 50 чол., за яку з 2400 виборців проголосувало 2342. В другій половині квітня війська боярської Румунії захопили місто. Радянська влада була повалена, але пам’ять про неї надовго залишилася в серцях тячівських жителів.

 - 1910-1939 р. у Тячеві працював відомий письменник і педагог О. Маркуш. Тут він писав підручники та читанки для початкових шкіл, оповідання, редагував молодіжний часопис «Наш рідшій край».

 -1939 р. Тячів окупували гортіївські війська.

 - 1940 року в місті перебував угорський письменник Жігмонт Моріц, який збирав матеріали для твору «Село за горами».

 - 1944 р. О. Маркуш переселився до м. Хуста.

 - 1944 р. У місто вступили радянські війська. У місцевому кінотеатрі відбулися вибори міського Народного комітету з 36 чоловік.

 - 1946 р. відкрито промкомбінат, до складу якого увійшли націоналізовані раніше невеликі майстерні (шевська, малярська, деревообробна та інші), а 1962 р. на його базі утворено металозавод; з цехами - штампувальним, залізних виробів і складання дверних замків.

 - 1947 р. створено артіль «Меблевик», яка з часом перетворилася на меблеву фабрику, яку в 1963 р. приєднано до Тересвянського деревообробного комбінату і перетворено на меблевий цех. 

- 1961 р. організовано комбінат по­бутового обслуговування, який через 5 років мав 17 виробничих точок. Тоді же активно працювали сироварний завод і хлібокомбінат.

 - 1964 р. поставлено пам’ятник Л. Кошуту.

 - 1970 р. місто пережило велику повінь. Досі збережено знак з кам’яних брил, на якому відмічено рівень води у центрі міста під час того паводку.

 - 1973 р. відкрито професійно-технічне учи­лище.

 - 2000 р. в Тячеві почав функціонувати ліцей гуманітарного та природничого профілю з угорською мовою навчання - профільний заклад для обдарованої молоді, збудований на кошти угорського фонду Ійеша. За перші десять років випущено 312 учнів.

 - 2003 р. почав діяти перший в місті інвестиційний проект - товариство «Зеніт-Текс». У приміщенні колишнього заводу «Зеніт» італійці облад­нали трикотажний та швейний цехи, де шили жіночий та чоловічий одяг.

 - 2004 р. засновано міську газету «Тячів», створено Тячівське міське комунальне підприєм­ство «Міськжитлокомунгосп».

 - 2005 р. введено в експлуатацію будівлю районної податкової інспекції. Відкрито українсько-угорське ТОВ „Авантекс-Україна” по виготовленню швейних виробів, українсько - білоруське ДП „Ламелла” по деревообробному та меблевому виробництву, приватні підприємства з деревообробки, виготовленню м’яких та корпусних меблів, опалювальних приладів, автотранспортне підприємство.

 - 2006 р. облаштовано площу Туряниці, де замінено бруківку, встановлено лавиці, впорядковано сквер ім. Голло- ші з відкритим там 1992 р. пам’ятником. Продовженням цих робіт стала рекон­струкція міського фонтану, який у 1980-их роках функціонував усього декілька місяців. Фонтан відроджено завдяки спільним зусиллям керівництва міської, ра­йонної ради та райдержадміністрації.На площі біля фонтану замінено дорожнє по­криття на нову бруківку, тут вже розбито клумби для зелених насаджень

 - 2008 р. відновилася роботу міського кінотеатру ім.Т.Шевченка, який знаходився у занедбаному стані впродовж останніх 10 років. Його оснащено спеціалізованим обладнанням: сучасною системою стереозвуку, широкоформатним екраном, встановлено 150 крісел.

 - 2009 р. відкрито завод «Шкала-Енерджі» по виготовленню пеллетів - паливних гранул з відходів деревини. Старт даного виробництва є реалізацією важливого інвестиційного проекту, що має неабияке значення для розвитку еконо­міки району.

 - 2010 р. відбулося урочисте відкриття фонтану та прилеглої території, які стали пре­красним місцем для проведення дозвілля. Цього ж року  було відроджено історичну пам’ятку Тячева - мону­мент тячівцям, які загинули у Першій та Другій світових війнах.

 - 2011 р. Тячів переміг в обласному конкурсі на звання "Населений пункт найкращого благоустрою і зразкового гро­мадського порядку”, тоді ж реконструйовано пл. Поштову.

 - 2012 р. Верховна Рада України затвердила розширення меж Тячева, додавши йому 1380, 34 га і затвердивши загальну площу у розмірі 1993, 34 гектари.

Більш детальна інформація