Тячівська громада
Закарпатська область, Тячівський район

14 листопада в Тячеві відкриють меморіал слави та пам’яті «УКРАЇНА НЕСКОРЕНА»

Дата: 13.11.2023 09:56
Кількість переглядів: 622

Фото без опису14 листопада 2023 року о 11:30 на площі Незалежності в місті Тячів урочисто відкриють меморіал слави та пам’яті «УКРАЇНА НЕСКОРЕНА»,  створений у співпраці із Всеукраїнським громадським об’єднанням «Славетна Україна», Українським інститутом національної пам'яті,  Тячівською міською радою для увічнення пам’яті загиблих героїв Тячівської територіальної  громади, які віддали своє життя за єдину, незалежну  Україну, за мир на рідній землі.

Війна з росією - це одна із  найбільш трагічних сторінок нашої історії. Ми не можемо повернути матерям їх синів, дружинам  -   чоловіків, дітям – батьків, але в наших силах вшановувати і пам’ятати наших Героїв. Завдяки їм - ми сьогодні — живі.

Ми маємо памʼятати кожного! Біль за кожним втраченим життям не втамують жодні слова втіхи.

 

 

 

Фото без описуКозичко Роман Іванович – Головний сержант взводу ніс службу  у 128-мій окремій гірсько-піхотній бригаді. 18 лютого 2015 року Роман під час виконання військового обов’язку, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України загинув під Дебальцевим, яке обстрілювали російські терористи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото без описуМотря Михайло Михайлович – Після повномасштабного вторгнення, 7 березня 2022 року - добровільно приєднався до лав Збройних сил України, щоб захищати Батьківщину від окупантів. 9 липня 2022 року стало відомо про смерть військовослужбовця  з 110 – ї окремої механізованої бригади. Михайло відійшов у вічність на Донецькому напрямку. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Михайло Мотря відзначений та  нагороджений медаллю «Захисникам Вітчизни». Захиснику було 28 років.

 

 

 

 

 

 

Фото без описуМідянко Микола Миколайович – На другий день повномасштабного вторгнення, Микола добровільно приєднався до лав Збройних сил України, щоб захищати Батьківщину від окупантів. Служив старшим навідником мотопіхотного батальйону «Медведі»  128-й окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, 2 рота 4 батальйон. 26 серпня 2022 року  під час ворожого артилерійського обстрілу біля села Новомихайлівка Донецької області, вірний військовій присязі, солдат Микола Мідянко, виконуючи військовий обов’язок загинув у бою, захищаючи  нашу Батьківщину. Захиснику був 31 рік.

 

 

 

 

 

 

 

Фото без описуОлаг Олександр Васильович – У 2014 році відважний Олександр був учасником Революції гідності на майдані Незалежності в місті Київ. У березні 2021 року закінчив курси Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного і був направлений для проходження служби в місті Мукачево, на посаду офіцера штабу гірсько - штурмового батальйону 128 окремої гірсько - штурмової бригади військової частини А1556. 

З 9 червня 2022 року старший лейтенант Олександр Васильович ніс службу на Запорізькому напрямку, як командир взводу вогневої підтримки гірсько-штурмового батальйону.

31 серпня 2022 року, виконуючи військовий обов’язок, вірний військовій присязі, героїчно загинув у бою за нашу Батьківщину, під час наступальних дій поблизу населеного пункту Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області. Захиснику було 33 роки.

 

 

 

Фото без описуКуцин Олег Іванович – український громадський, політичний та військовий діяч, керівник "Легіону Свободи", член Політради Всеукраїнського об'єднання "Свобода", голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", командир Окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї механізованої бригади Збройних сил України. Воював за Україну з 2014 року, коли з його ініціативи була створена добровольча штурмова рота "Карпатська Січ". Згодом підрозділ розширили до меж батальйону,  який увійшов до складу 93-ї ОМБр ЗСУ.

В перший день великої війни з московською ордою, 24 лютого 2022 року він відновив Добровольчий батальйон  "Карпатська Січ " і обороняв Київщину (Ірпінь, Бучу, Гостомель). Після деокупації Київщини підрозділ виконував завдання на Ізюмському напрямку.

Командир батальйону  "Карпатська Січ " Олег Куцин загинув 19 червня 2022 року у бою проти окупантів на Ізюмському напрямку, що на Харківщині. Попрощалися з Героєм  22 червня на Майдані Незалежності в Києві. Похований на Байковому кладовищі. Олегу Куцину було 56 років, у нього залишилися батьки, дружина та троє дітей.

За особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Олег Іванович Куцин нагороджений численними відзнаками та державними нагородами., серед них: Орденом Богдана Хмельницького II ст. Орденом  Богдана Хмельницького III ст., Медаллю «За військову службу Україні», Медаллю «За бойові заслуги»,  Нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту», ( Кіборг) , Медаллю «За жертовність і любов до України».

 

 

 

 

Фото без описуПіпчак Василь Васильович – У 2016 році Василь закінчив Мукачівський військовий ліцей. У 2020-му став випускником Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що у Львові. Опанував спеціалізацію у танкових військах.

Після випуску молодий офіцер служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Був командиром танкового взводу. Виконував бойові завдання на території ООС.З перших днів повномасштабної війни Василь разом із побратимами продовжували захищати рідну країну від окупантів на різних напрямках фронту.

Старший лейтенант Василь Піпчак, позивний Отаман, загинув 1 жовтня 2022 року під час бою з окупантами біля селища Любимівка на Херсонщині. Офіцеру назавжди 23 роки.

 

 

 

 

 

Фото без описуАжбот  Василь  Юрійович - З  початком повномасштабного вторгнення російської федерації Василь став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави на Херсонському напрямку в лавах 128-мої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України .

Загинув старший солдат Ажбот Василь Юрійович, головний сержант гірсько-штурмового взводу  гірсько-штурмової роти  гірсько-штурмового батальйону військової частини А 1556,  15 жовтня 2022 року під час штурмових дій поблизу населеного пункту П’ятихатки, Бериславського району, Херсонської області, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши мужність і стійкість. Захиснику було 46 років.

 

 

 

 

Фото без описуДеяк Михайло Михайлович – Строкову службу Михайло проходив з 25 травня 1995 року по 28 червня 1996 року . Був учасником бойових дій, учасником АТО з 02 червня 2015 року по 21 липня 2016 року.

Військовослужбовець, Михайло Михайлович загинув при виконанні військового обов’язку 04 жовтня 2022 року, під час штурмових дій поблизу населеного пункту Нова Кам’янка Херсонської області, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність.

Захиснику було 46 років.

 

 

 

 

 

 

Фото без описуПруниця Андрій Віталійович – 09 червня 2022 року  добровільно пішов до територіального центру комплектування та  був призваний на військову службу за призовом по мобілізації Тячівським РТЦК та СП Закарпатської області.

Командир 2 відділення розвідувального взводу військової частини А 4117 старший солдат  Пруниця Андрій Віталійович (псевдо: «Тихий») вірний військовій присязі,  виявивши стійкість та мужність при захисті Батьківщини, на жаль загинув під час бою 04 лютого 2023 року в районі населеного пункту  Іванівське Бахмутської  міської громади Донецької області.

Андрію було 30 років. У військовослужбовця залишилися –дружина та двоє синів.

 

 

 

 

Фото без описуДзюбак Андрій Васильович –завжди був активним громадським діячем, брав участь в житті міста та громади, був критичним та справедливим. Не боявся труднощів та вперто шукав шляхи вирішення проблем. В 2015 році був членом виборчої комісії, а згодом - головою Тячівської територіальної виборчої комісії.

27 лютого 2022 року добровільно пішов до Тячівської РТЦК та СП, мобілізувався, поповнивши ряди Збройних сил України. 2 червня 2022 року був відкомандирований до 51 батальйону, де займав посаду старшого навідника 1 кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини А 4117, старший солдат.

Андрій  Васильович Дзюбак, вірний  військовій присязі, виявивши стійкість та мужність при захисті Батьківщини, загинув під час виконання бойового завдання 03 лютого 2023 року в районі населеного пункту Іванівське Бахмутської міської громади Донецької області. Військовослужбовцю було 43 роки.

 

 

 

 

Фото без описуБичін Олег Юрійович - 02 квітня 2022 року був призваний на військову службу Тячівським РТЦК та СП.

Електрозварник-вулканізаторник відділення слюсарно-механічних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтного взводу  автомобільної техніки ремонтної роти військової частини А 7147, солдат  Бичін Олег Юрійович відданий військовій присязі на вірність Українському народу, виконавши військовий обов’язок, помер 04 квітня 2023 року. Захиснику був 41 рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото без описуЛегач Василь Васильович – 20 червня 2022 року Тячівським РТЦК та СП був призваний на військову службу. Після проходження навчання, відважний солдат, (псевдо: «Паяльник»)  ніс службу в третій штурмовій бригаді «АЗОВ» військової частини А 4638.

На жаль, 1 червня 2023 року, Василь Васильович під час виконання військового обов’язку, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув біля населеного пункту Бахмут Донецької області.

Василь Легач відзначений (посмертно) почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», та почесною нагородою «Захисник рідної землі».  Захиснику було 33 роки. У військовослужбовця залишилася дружина та двоє синів.   

 

 

 

 

Фото без описуСідей Аркадій Михайлович – В1995 році проходив строкову службу в одній з військових частин у місті Львів – зв’язківцем. 26 лютого 2022 року, на третій день після повномасштабного вторгнення Аркадій Михайлович   добровільно приєднався до лав Збройних сил України, щоб захищати Батьківщину від окупантів. Солдат служив водієм кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади військової частини А 1556

02 червня 2023 року стало відомо про смерть захисника. Йому було 45 років.

 

 

 

 

 

 

Фото без описуШульга Анатолій Борисович – У 1988 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив на прикордонній заставі «Тячів».

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Анатолій Борисович не вагаючись вступив до лав  128-ї  окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади (128 ОГШБр, в/ч А1556) в складі якої захищав Україну.

На жаль, 3 листопада 2023 року, відданий військовій присязі на вірність українському народу мужньо виконавши військовий обовʼязок за Україну її свободу і незалежність, Шульга Анатолій Борисович загинув в наслідок ракетного удару в населеному пункті Зарічне Запорізької області. Захиснику було 54 роки.

 

 

 

 

 

Вічна пам’ять і слава Українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи переглядаєте ви YouTube -канал Тячівської громади?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь