Тячівська громада
Закарпатська область, Тячівський район

Взаємодія роботодавця з ветеранами / ветеранками

Дата: 07.03.2024 10:17
Кількість переглядів: 197

Фото без описуДо компаній повертатимуться співробітники — ветерани і ветеранки. Актуальним сьогодні є питання — чи готові роботодавці до цього повернення і до змін, які мають відбутися.

Маємо розуміти, що пережитий досвід участі у бойових діях змінює людину. Часто ветеран  /  ветеранка, повернувшись до цивільного життя, прагне змінити сферу діяльності, роботу і не відчуває мотивації працювати там, де раніше. Необхідно дати нові кар’єрні можливості після повернення — це допоможе у розвитку компанії, стимулюватиме людину до професійного розвитку. В іншому разі роботодавець, повернувши ветерана  /  ветеранку на старе робоче місце, може отримати демотивованого працівника  /  працівницю.

Варто врахувати особливість ветеранської спільноти — це люди працездатного віку, які є чималою частиною трудового ресурсу країни, з якими доведеться взаємодіяти більшості роботодавців.

Досі у роботодавців існують упередження щодо ветеранів і ветеранок. Найбільшим ризиком при їх працевлаштуванні називають ПТСР. Насправді ж, більшість ветеранів і ветеранок узагалі ніколи не стикаються з важкими наслідками для ментального здоров’я.

Інколи протоколи перевірок кандидатів на посаду не враховують особливостей цієї категорії, маркують їх як «ризикованих» працівників, тому роботодавці відмовляють ветеранам і ветеранкам. Це призводить до неможливості влаштуватися на роботу і негативно впливає на процеси повернення до цивільного життя.

З іншого боку, досвід захисту Батьківщини та участі у бойових діях дає переваги перед іншими. Серед сильних сторін ветеранів і ветеранок як працівників є такі:

  • часто вміють керувати людьми, ухвалювати складні рішення і нести відповідальність;
  • більш дисципліновані люди із чітким розумінням ієрархії, здатні до командної роботи;
  • вміють керувати собою, адекватно реагують на кризові ситуації, у кризах здатні швидко опанувати емоції;
  • часто набувають новий досвід володіння технікою (ремонт різноманітної техніки у складних польових умовах)*.

Водночас варто враховувати інші моменти, що є наслідками участі у бойових діях і відбиваються на фізичному та ментальному здоров’ї. На війні людина може травмуватися, набути інвалідність — тому роботодавець має облаштовувати безбар’єрні простори. Після участі у війні ветерани і ветеранки можуть стикатися з певними психологічними переживаннями: підвищена тривожність, проблеми зі сном, апатія, родинні труднощі, дратівливість тощо. При цьому більшість людей з бойовим досвідом протягом місяця цивільного життя самостійно подолають ці проблеми. Дослідження вказують — до 30 % ветеранів  /  ветеранок, які пережили травматичні події, потребуватимуть допомоги, пов’язаної з ментальним здоров’ям*.

На різних етапах взаємодії між роботодавцем і ветераном  /  ветеранкою варто врахувати таке.

Під час співбесіди спілкування з ветеранами  /  ветеранками не має відрізнятися від зустрічі з іншими кандидат(к)ами, тож немає потреби вигадувати спеціальні методи для інтерв’ю. Через це компанія іноді може й не знати, що серед її працівників є ветеран  /  ветеранка. Так трапляється тому, що під час співбесіди людину не запитали, а сама вона не повідомила про бойовий досвід. Важливо запитати людину про це під час співбесіди. Це дасть можливість краще зрозуміти її навички і можливості, подбати про подальшу інтеграцію.

Навички адаптації у ветеранів і ветеранок, комунікації з різними людьми перебувають на доволі високому рівні, адже на війні обирати, з ким служити, змоги не було, а від швидкого налагодження взаємодії залежить життя. Отже люди з бойовим досвідом готові підлаштовуватися до завдань і обставин, тому процес може бути швидким та ефективним. Хорошим варіантом для адаптації ветерана  /  ветеранки в компанії є призначення йому  /  їй ментора. Ідеально, якщо це буде людина, яка також має військовий досвід.

Участь у бойових діях — це тривалий стрес, що супроводжується виснажливим фізичним навантаженням і складними емоційними переживаннями. Ветерани  /  ветеранки зазвичай потребують відновлення після повернення до спокійних, цивільних умов. Слід пам’ятати, що психологічні реакції ветеранів  /  ветеранок у цивільному житті є адекватною відповіддю людського організму на ненормальні умови, у яких вони перебували під час служби. Також варто враховувати, що не кожна реакція вказує на якийсь розлад. Якщо у ветерана  /  ветеранки змінилася поведінка, моральний стан або продуктивність, варто обговорити те, що турбує людину. Важливо було б організувати в компанії психологічну підтримку фахівцем, який має навички роботи з бойовою травмою.

Для всього колективу компанії варто організувати додаткове навчання щодо того, як не провокувати конфлікти або грамотно виходити з них, а також щодо тем, яких не слід торкатися. У колективі кожен має вміти фіксувати початок флешбеку — спогаду про травматичну подію, яку ветеран  /  ветеранка ніби переживає знову, впізнати його і знати як діяти. Варто знати, як реагувати на різні прояви стресу у людини, інформацію про це можна знайти тут.

Великі компанії можуть запровадити служби підтримки для ветеранів і ветеранок. Такі служби можуть надавати підтримку, розглядати проблеми, шукати шляхи їх розв’язання для ветеранів і ветеранок. Служба консультуватиме, допомагатиме у спілкуванні з органами влади щодо ветеранських питань, буде організовувати перенавчання та профорієнтацію.

Досвідчені роботодавці радять запроваджувати для ветеранів і ветеранок право гнучкого графіка перші три місяці після повернення до роботи. Це допоможе їм бути продуктивнішими, враховуючи проблеми зі сном, концентрацією, труднощі у дотриманні чітких графіків і процедур.

Не зайвим буде організувати після виходу на роботу ветерана  /  ветеранки навчання для поновлення втрачених професійних навичок, набуття нових знань, зокрема й тих, що не були отримані через тривалу відсутність у професії.

У будь-якому разі необхідно провести роботу з визначення кар’єрних планів, пошуку спільних рішень, якщо ветеран  /  ветеранка прагнуть професійного зростання або хочуть змінити професію, сферу діяльності тощо.

Вшанування пам’яті загиблих і заходи пошани для тих, хто повернулися, важливі для компаній, ветеранів і ветеранок, колективу. Саме заходи пошани здатні покращити імідж роботодавця серед ветеранської спільноти. Позитивне ставлення до роботодавця певним чином компенсуватиме очікування звільнених з військової служби, адже заробітна плата в ЗСУ значно відрізняється від тієї, яку пропонують сьогодні роботодавці в Україні.

Компанії, що прагнуть бути дружніми до ветеранської спільноти, мають системно підходити до працевлаштування ветеранів і ветеранок. Зокрема, мають бути створені реінтеграційна політика і програма, які включатимуть формування цінностей, бачення щодо ветеранської спільноти, процедури співбесід, адаптації, супроводу ветеранів і ветеранок, адаптацію робочого простору до їх повернення тощо.

 

*  PRAKTYKA. Гайд для HR, як стати дружньою до ветеранів компанією

Підтримка ментального здоров’я в часи війни. Національний Інститут Стратегічних досліджень

 

Джерело


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи переглядаєте ви YouTube -канал Тячівської громади?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь