A A A K K K
для людей із порушенням зору
Тячівська громада
Закарпатська область, Тячівський район

Взаємодія роботодавця з ветеранами / ветеранками

Дата: 07.03.2024 10:17
Кількість переглядів: 122

Фото без описуДо компаній повертатимуться співробітники — ветерани і ветеранки. Актуальним сьогодні є питання — чи готові роботодавці до цього повернення і до змін, які мають відбутися.

Маємо розуміти, що пережитий досвід участі у бойових діях змінює людину. Часто ветеран  /  ветеранка, повернувшись до цивільного життя, прагне змінити сферу діяльності, роботу і не відчуває мотивації працювати там, де раніше. Необхідно дати нові кар’єрні можливості після повернення — це допоможе у розвитку компанії, стимулюватиме людину до професійного розвитку. В іншому разі роботодавець, повернувши ветерана  /  ветеранку на старе робоче місце, може отримати демотивованого працівника  /  працівницю.

Варто врахувати особливість ветеранської спільноти — це люди працездатного віку, які є чималою частиною трудового ресурсу країни, з якими доведеться взаємодіяти більшості роботодавців.

Досі у роботодавців існують упередження щодо ветеранів і ветеранок. Найбільшим ризиком при їх працевлаштуванні називають ПТСР. Насправді ж, більшість ветеранів і ветеранок узагалі ніколи не стикаються з важкими наслідками для ментального здоров’я.

Інколи протоколи перевірок кандидатів на посаду не враховують особливостей цієї категорії, маркують їх як «ризикованих» працівників, тому роботодавці відмовляють ветеранам і ветеранкам. Це призводить до неможливості влаштуватися на роботу і негативно впливає на процеси повернення до цивільного життя.

З іншого боку, досвід захисту Батьківщини та участі у бойових діях дає переваги перед іншими. Серед сильних сторін ветеранів і ветеранок як працівників є такі:

  • часто вміють керувати людьми, ухвалювати складні рішення і нести відповідальність;
  • більш дисципліновані люди із чітким розумінням ієрархії, здатні до командної роботи;
  • вміють керувати собою, адекватно реагують на кризові ситуації, у кризах здатні швидко опанувати емоції;
  • часто набувають новий досвід володіння технікою (ремонт різноманітної техніки у складних польових умовах)*.

Водночас варто враховувати інші моменти, що є наслідками участі у бойових діях і відбиваються на фізичному та ментальному здоров’ї. На війні людина може травмуватися, набути інвалідність — тому роботодавець має облаштовувати безбар’єрні простори. Після участі у війні ветерани і ветеранки можуть стикатися з певними психологічними переживаннями: підвищена тривожність, проблеми зі сном, апатія, родинні труднощі, дратівливість тощо. При цьому більшість людей з бойовим досвідом протягом місяця цивільного життя самостійно подолають ці проблеми. Дослідження вказують — до 30 % ветеранів  /  ветеранок, які пережили травматичні події, потребуватимуть допомоги, пов’язаної з ментальним здоров’ям*.

На різних етапах взаємодії між роботодавцем і ветераном  /  ветеранкою варто врахувати таке.

Під час співбесіди спілкування з ветеранами  /  ветеранками не має відрізнятися від зустрічі з іншими кандидат(к)ами, тож немає потреби вигадувати спеціальні методи для інтерв’ю. Через це компанія іноді може й не знати, що серед її працівників є ветеран  /  ветеранка. Так трапляється тому, що під час співбесіди людину не запитали, а сама вона не повідомила про бойовий досвід. Важливо запитати людину про це під час співбесіди. Це дасть можливість краще зрозуміти її навички і можливості, подбати про подальшу інтеграцію.

Навички адаптації у ветеранів і ветеранок, комунікації з різними людьми перебувають на доволі високому рівні, адже на війні обирати, з ким служити, змоги не було, а від швидкого налагодження взаємодії залежить життя. Отже люди з бойовим досвідом готові підлаштовуватися до завдань і обставин, тому процес може бути швидким та ефективним. Хорошим варіантом для адаптації ветерана  /  ветеранки в компанії є призначення йому  /  їй ментора. Ідеально, якщо це буде людина, яка також має військовий досвід.

Участь у бойових діях — це тривалий стрес, що супроводжується виснажливим фізичним навантаженням і складними емоційними переживаннями. Ветерани  /  ветеранки зазвичай потребують відновлення після повернення до спокійних, цивільних умов. Слід пам’ятати, що психологічні реакції ветеранів  /  ветеранок у цивільному житті є адекватною відповіддю людського організму на ненормальні умови, у яких вони перебували під час служби. Також варто враховувати, що не кожна реакція вказує на якийсь розлад. Якщо у ветерана  /  ветеранки змінилася поведінка, моральний стан або продуктивність, варто обговорити те, що турбує людину. Важливо було б організувати в компанії психологічну підтримку фахівцем, який має навички роботи з бойовою травмою.

Для всього колективу компанії варто організувати додаткове навчання щодо того, як не провокувати конфлікти або грамотно виходити з них, а також щодо тем, яких не слід торкатися. У колективі кожен має вміти фіксувати початок флешбеку — спогаду про травматичну подію, яку ветеран  /  ветеранка ніби переживає знову, впізнати його і знати як діяти. Варто знати, як реагувати на різні прояви стресу у людини, інформацію про це можна знайти тут.

Великі компанії можуть запровадити служби підтримки для ветеранів і ветеранок. Такі служби можуть надавати підтримку, розглядати проблеми, шукати шляхи їх розв’язання для ветеранів і ветеранок. Служба консультуватиме, допомагатиме у спілкуванні з органами влади щодо ветеранських питань, буде організовувати перенавчання та профорієнтацію.

Досвідчені роботодавці радять запроваджувати для ветеранів і ветеранок право гнучкого графіка перші три місяці після повернення до роботи. Це допоможе їм бути продуктивнішими, враховуючи проблеми зі сном, концентрацією, труднощі у дотриманні чітких графіків і процедур.

Не зайвим буде організувати після виходу на роботу ветерана  /  ветеранки навчання для поновлення втрачених професійних навичок, набуття нових знань, зокрема й тих, що не були отримані через тривалу відсутність у професії.

У будь-якому разі необхідно провести роботу з визначення кар’єрних планів, пошуку спільних рішень, якщо ветеран  /  ветеранка прагнуть професійного зростання або хочуть змінити професію, сферу діяльності тощо.

Вшанування пам’яті загиблих і заходи пошани для тих, хто повернулися, важливі для компаній, ветеранів і ветеранок, колективу. Саме заходи пошани здатні покращити імідж роботодавця серед ветеранської спільноти. Позитивне ставлення до роботодавця певним чином компенсуватиме очікування звільнених з військової служби, адже заробітна плата в ЗСУ значно відрізняється від тієї, яку пропонують сьогодні роботодавці в Україні.

Компанії, що прагнуть бути дружніми до ветеранської спільноти, мають системно підходити до працевлаштування ветеранів і ветеранок. Зокрема, мають бути створені реінтеграційна політика і програма, які включатимуть формування цінностей, бачення щодо ветеранської спільноти, процедури співбесід, адаптації, супроводу ветеранів і ветеранок, адаптацію робочого простору до їх повернення тощо.

 

*  PRAKTYKA. Гайд для HR, як стати дружньою до ветеранів компанією

Підтримка ментального здоров’я в часи війни. Національний Інститут Стратегічних досліджень

 

Джерело


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи переглядаєте ви YouTube -канал Тячівської громади?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь