Сьогодні українці відзначать День вишиванки
День вишиванки з'явився з ініціативи студентки Чернівецького університету ім. Федьковича Лесі Воронюк у 2006 році. Вона запропонувала іншим учням прийти на заняття у вишиванках в один день. Спершу до акції приєдналося кілька десятків студентів. Потім у вишитому одязі почали приходити викладачі, а свято стало відомим у місті.
Поступово День вишиванки став поширюватися по всій Україні, але найпишніше відзначається у Чернівцях. Дата свята спеціально призначена на будній день, щоб наголосити, що вишиванка може бути звичайним повсякденним предметом, а не лише святковим одягом.
Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальним вишиваним орнаментом. Серед них зустрічаються різноманітні геометричні фігури, квадрати, ромби, хрестики, а також квіти, тварини.
Дослідники української вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізування, виколювання, козлик, плетінка, мережка).
- На Тернопільщині переважає чорний колір у вишивці. За переказом, у давні часи татари вбили всіх чоловіків у краї. Земля стала чорною від пролитої крові. Вцілілі жінки поклялися перед померлими, що впродовж 7 наступних поколінь одягатимуть вишиванки лише чорного кольору.
- Центральні регіони України часто застосовували вишивку білими нитками, і акцент був більшим на рельєфність візерунка, ніж на колірну гаму.
- Білим по білому вишивали на Полтавщині.
- На Житомирщині були розповсюджені геометричні візерунки в основному червоною ниткою на білому тлі. На сорочках зображували виноград – символ сім’ї; калину, яка уособлювала українську духовність.
- На вишиванках із Сумщини зображували птахів та квіти.
- Чернігівщина характеризується чітким та дрібним хрестиком.
- На Київщині цінувалося поєднання біло-червоно-чорних відтінків квіткових мотивів.
- На Півдні – самобутні малюнки, вишиті хрестиком, переважали квітчасті мотиви.
- Захід України багатий на квітчасті та яскраві орнаменти.
- У східних регіонах під час вишивки частіше використовували червоні та чорні (Донеччина) або червоні та блакитні (Луганщина) кольори, зображували пишні квіти, дерева.
Види орнаменту та техніки відрізнялися не тільки від регіону до регіону, а й від сім'ї до сім'ї. Вони передавалися з покоління до покоління.
Так вишивана сорочка стала невіддільним елементом культури, історії та "генетичним кодом" українського народу.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
