Про походження та етнічний склад ромів
Роми усього світу є неоднорідними за своїм складом, хоча оточенню непросто зрозуміти, наскільки значні відмінності між ними. Вони розподілені на низку етнічних груп, що відрізняються одна від одної діалектами, заняттями та іншими локальними етнокультурними характеристиками. Зазвичай вважають, що батьківщина ромів – Індія. Сучасні вчені припускають, що роми спочатку масово мігрували з Індії в V столітті в Анатолію і далі в Європу, де розділилися на три окремі гілки: домари, ломаврени і, власне, роми. Інша теорія припускає, що було три окремі міграції упродовж декількох століть. У дослідженнях історії ромів велике значення має поема XI століття «Шахнаме» перського поета Фірдоусі: вона містить ранні відомості про населення, яке мігрувало на захід. Поема розповідає історію перського правителя Бахрам Гура, який приблизно в 420 році запросив майже 10 тисяч музикантів під назвою лурі прийти до Персії, щоб стати офіційними музичними виконавцями. Після того, як спроби посадити їх на землю провалилися, лурі залишилися мандрівними виконавцями. Музикантів лурі часто пов’язують із предками ромів, хоча між ними не встановлено прямого зв’язку. Назва лурі (також люлі і луті), однак, в Ірані є самоназвою громад мандрівних торговців, деякі з яких використовують секретні лексикони зі словами індоарійської мови.
Шлях, яким пройшли цигани, реконструюють нині таким чином: з Індії вони рушили через територію нинішніх Ірану, Афганістану та Вірменії, далі відбувся поділ. Частина циган повернула в бік Палестини і Єгипту (де і залишилася), частина попрямувала безпосередньо на територію Візантії. У Візантії ци- – 35 – Заняття 1. МІФ «РОМИ – ЄДИНИЙ НАРОД, РОЗСІЯНИЙ ПО СВІТУ» гани зробили тривалу зупинку, перш ніж відновити свій рух у бік Східної, а далі і Західної Європи. Кочівля ромів і у давні, і у новіші часи не була безцільними хаотичними поневіряннями чи романтичним тяжінням до зміни місць. Насправді в основі цього явища лежали економічні причини: табірним ремісникам були потрібні ринки збуту продукції, артистам – нова публіка для виступів, ворожкам – нові клієнти. Кожна група ромів упродовж доволі довгого часу перебувала в постійних етнокультурних контактах із навколишнім неромським населенням, а це призводило до низки запозичень. Бувши від початку етнічно однорідними, роми поділилися згодом на дрібніші групи, які відрізнялися одна від одної локальними особливостями культури і побуту. В Україні, за останніми даними, проживають понад 10 етнічних груп ромів: серви, келдерари, ловарі, крими, сінті, унгріко рома, словацькі роми, расєйци, кишинівці, урсари та інші. На сьогодні є десятки етнічних груп ромів, які своєю чергою поділяються на регіональні групи. Наприклад, расєйци (російські роми) – на смоленських, псковських і сибірських рома, серви – на українських і поволзьких рома, а влахи – на астраханських, п’ятигорських і ставропольських.
Роми дотримуються релігійних обрядів того населення, серед якого живуть. Однак релігійний світогляд членів кожної групи – це, певною мірою, поєднання традиційних вірувань з елементами католицизму, православ’я або ісламу (залежно від панівної на певній території релігії та історичних колізій).
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
